Коли поглине паща ентропії
І хаос позмітає сірі клапті
Пилюки мовчазної безнадії,
Загуслої в янтар важкої краплі,
Чи стане той кінець новим початком?
Та чи можливий в світі вічний спокій?
Та чи потрібна вічності зупинка?
І знову за спиною чути кроки,
І коло замикає половинки.
Захопить знову невгамовний вихор
І зачарує танцем нескінченним,
І подарує втіху поруч з лихом,
Що мусимо приймати так смиренно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455960
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2013
автор: Траяна