Жах і Кістки

Я  відчуваю
Наближення
Неминучого,
Смердючого

Жах
І  кістки
Кістки
Й  
Осоння
Сонцезастояних
Ран

Всередині
Маленького
Загниваючого
Тільця.

Вигнуті
Спини
Стін,
Що
Зникають
Й
З’являються,
Як  тільки
Приходить
Ніжний
Й  
Різкий
Страх

Як  тільки
заходить
Втомлений
Небокрай
За
Темну,
Як  смола
Смерті,
Ніч.  
Anima
Відлуння
Ключів
У  
Скелеті
Пустотності
Палацу
Напівживих

Animus
Відсутність
Відсутностей

Зачепився
За  
Гріх
Собакоподібного
Й
Помер,
Як  останній
Плачевний
Добродій
Зі  
Земель
Червонявих
Відлунь
Коричневозтятих
Голів.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454842
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.10.2013
автор: Immortal