Хитає осінь сині дзвони неба,
Кружляє листя райдугою барв,
Тепло дарую я тобі від себе
Й букетик айстр, які от-от зірвав.
Ще теплий вітер пестить і голубить,
По небу бігає табун хмарок,
На серці ніжно, лагідно і любо,
І легко в грудях, і спокійний крок.
Ось так й було б від нині і довіку, -
В коморі повно й тепло на душі.
Чого іще хотіти чоловіку,
Коли все є і пишуться вірші.
А є ця осінь в золоті і сріблі,
І є душа, якій ти дорогий,
Тому не можу я сказать, що бідний,
Тому мені всі справи до снаги.
Ступає осінь впевнено і сміло
Уже всі скроні в білому пилу,
Нові роки дають і нове діло,
А осінь я з собою заберу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454507
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 14.10.2013
автор: Мірошник Володимир