Тобі не потрібний зайвий комфорт,
Ти бачиш, як мрії заходять у порт,
Та часу немає на кораблі,
Ще так багато миль до землі...
І вітрила гойдають то вгору, то вниз,
Флюгер щастя пропав, а може завис,
Штурвал скрипить, як поранений звір,
Проводиться долі складний турнір...
Морська вода знає все напам'ять,
І на Тебе вже зовсім не ставлять,
Капітана мучить ночами самотність,
Завтра немає, є тільки сьогодні...
В очах чомусь так багато солі,
Ти - воїн один у безмежному полі,
Океан небезпечний і не любить слабких,
Десь близько айсберг і Ти притих...
А палубу заливає черговий шторм,
Видається цінним будь-який корм,
І гріє душу ром міцний,
Нерв натягнутий, хоч не стальний...
Такі історії є в бібліотеці,
Здоров'я не купиш в жодній аптеці,
Частинами рветься вдачі канат,
Мовою шахів це називається "пат"...
Попереду видніється острівець,
Всім стражданням приходить кінець,
Квола хода по омріяній суші,
Лиш баталії дзвенять у вусі...
Та життя тут прісне, як у музеї,
Наглухо закриті всі двері,
Ти знову чуєш знайомий гудок,
І робиш в невідомість впевнений крок...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453937
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.10.2013
автор: Мандрівник