Помучив тебе я немало,
Й донині сумління гризе,
За те, що не знало покою,
Прости, моє серце, мене.
Лозиною наче, в нестямі,
Твоє підганяв я биття,
За те, що я був безпощадним,
Прийми ти моє каяття.
Що пройняте часом коханням
Ти вірність в собі берегло,
В журбі червонилося кров’ю,
Ти болем самотнім стекло.
За те, що вважав тебе з криці,
Кривавити вкрай дозволяв
Жорстоким й бездушним потворам
Прости, я ж бо глузду не мав.
За те, що від друзів ти зраду
Пізнало (і долю кляло),
Утіхи й жалі впереміжку,
Прости, не хотів я цього.
Що часом зловтіха кружляє,
Що стійко ти терпиш усе,
За подвиги довготерпіння
Прости, моє серце, мене!
..............................................
Прости меня, сердце моё
Р. Гамзатов
Тебя я помучил немало,
Как вспомню, ни ночи ни дня
Со мной ты покоя не знало,
Прости, моё сердце, меня.
Как плетью, ах будь я неладен,
Твоё подгонял колотьё.
За то, что я был беспощаден,
Прости меня, сердце моё!
За то, что бывало любовью
Прострелено, верность храня,
В тоске обливалося кровью,
Прости, моё сердце, меня.
За то, что железным ты мнилось
И мог подставлять под копьё
Тебя я, безумью на милость,
Прости меня, сердце моё.
За то, что познало измену
Друзей, свою участь кляня,
Отрады и горести смену,
Прости, моё сердце, меня.
Кружит, как над полем сраженья,
Порой над тобой вороньё.
За подвиги долготерпенья
Прости меня, сердце моё.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453845
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2013
автор: leoniddebelyy