Останні листи зваби-осені
До тебе я шлю з голуба'ми,
Ще вірю у небо із просинню,
Ще серце любити так проситься,
Та світ - поміж нами...
До безуму тіла потреба
Тепла твого, наче повітря.
Лиш вітер печаль мою витре,
Розвіє всі ноти з пюпітра,
Вертаюсь до себе.
Господь лиш один розуміє -
Чом' наші шляхи переплетені
В туманах осінньому плетиві,
Чому між моїми куплетами
Теплом струменієш?
Для тебе мене не існує -
Між цими містами й пустелями,
Де долі стежини устелені
І терням, й піснями веселими...
Крізь тебе іду я.
Я знаю - не вічні ці фрази,
Це тільки слова, тільки осінь,
Оркестру твого стоголосся,
І мої розплетені коси
У миті екстазу...
Не бути нам разом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453599
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.10.2013
автор: валькірія