Шумить вечірній Київ, мерехтить
Десь квапиться і мчиться без упину
А десь далеко мій синуля спить
В краю далекім спить моя дитина
А я не сплю. Вдивляюся у ніч
В осіннє небо, холодом багате
Ти спиш у цю годину, певна річ
солодким сном. Чи сниться Тобі тато?
Мені хоча б на хвилю, хоч на мить
до Тебе доторкнутися устами!
Хай Бог Тебе, Твій сон благословить!
До неба промовляю неустанно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453345
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2013
автор: Хлопан Володимир (slon)