В чім сенс життя нещадного до тебе,
Яке підносить нові завдання?
Хотів би знати, в чому їх потреба,
І що чекає ще у продовж дня?
Тобі здається, що не те ти маєш,
В розчаруванні, бо щось інше снить.
Але лиш Бог про те напевно знає,
Яке завдання мусиш ти зробить.
І ти роби його з відкритим серцем,
Роби з любов’ю й усмішкою теж,
Якщо й уже за міліметр до смерті,
Якщо й воно, в думках, не має меж.
Його прийми, як вічне і потрібне,
В нім використай силу всю свою,
І ділом цим Його ти будеш гідним,
І буть тобі напевно лиш в раю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453298
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.10.2013
автор: Мірошник Володимир