Монолог обачливої людини

Не  гальмуймо  раптово
Й  будем  жити  чудово,
Без  синців  і  напруги,
Без  пригод  і  наруги.

Жить  обачливо  й  тихо,
Оминаючи  лихо,
Відчайдухи  теж  мріють,
Та  так  жити  не  вміють.

Научайтесь,  братове,
Бо  життя  так  чудове,
Без  синців  і  напруги,
Без  пригод  і  наруги.
29.08.06.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453249
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.10.2013
автор: Георгій Грищенко