Розлилась рікою осінь
І в подвірї, і у полі,
Похмурніла неба просінь -
І гуляє на просторі.
То дощами обізветься
З прохолодними вітрами,
Робить все, що заманеться,
Порядкує поруч з нами.
Запліта в багряні коси
Всі дерева під рукою,
Розлива калюжі й роси
Із холодною водою.
Лист жовтіє й багровіє,
Задивившись на погоду,
Де-не-де ще зеленіє,
Вибираючи породу.
Десь взялись вітри осінні,
Мов журливі, сумовиті,
Випробовують терпіння,
Прохолодніші, як в літі.
Вже усі роди пернатих
Із озер, річок знялися,
І щоб вчасно мандрувати,
Десь у вирій подалися.
Цю осінню прохолоду
Й трактористи відчувають,
Бо в полях і в огородах
Орять, сіють і збирають.
Щоб пшениця обізвалась
Зеленавою габою,
Щоб країна постачалась
Добрими хлібом і їдою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453015
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2013
автор: Анатолій Сулим