Тебе звичайну я б не полюбив,
Щось є в тобі, чого і я не знаю,
Ти, ніби ангел, в небі голубім,
І почуття тому моє безкрає.
Можливо вдача в мене вже така,
Обожнювати тих, кого кохаю.
Але ж я знаю, що хода легка,
Закрию очі, й бачу, що літаєш.
Тепло душі я чую кожну мить,
Його бере моя клітина кожна,
Тому тебе не можна залишить,
Ну а забути, в тім, тим більш не можна.
Твій блиск очей крізь простір проника,
Це не відчути майже неможливо.
Любить тебе, у тім нема гріха, -
Побачиш раз і будь повік щасливим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452995
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2013
автор: Мірошник Володимир