На жаль, доведено той факт,
Що є самотність на землі:
Коли закінчить серце такт -
Зника любов - і ми на самоті.
Але ж з тобою завжди йдуть
Колеги, друзі і рідня…
Чому ж не видно світлу путь?
Чому залишило одну життя?
Адже десь поряд є
Той, хто живе у серці,
Він спить, а, може, п’є,
А, може, ладить дверці.
І він не уявляє, як тобі,
Хоча допомогти зуміє…
Він мимо йде собі,
А твоє серце тихо мліє.
І жаль, що іноді сумують
Всі ті, кого кохані залишають.
В такі моменти всі існують,
А замість жити – виживають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452896
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2013
автор: Плюта Вікторія