Казки солодкі не хвилюють,
Бо знаємо дешеву їх ціну.
Вже скільки років нас мордують…
Не бачимо красу обіцяну.
Втомилися і оптимісти,
Довірливі давно не вірять,
Уверх все лізуть кар’єристи
І зло від них нічим не змірять.
Щоб випхатись – всі методи достойні,
Для них нема ніяких перешкод.
«Панове», притомились ваші коні ,
Зійдіть - хай скаже щось народ.
Бо ми не безголоса сіра маса,
Яку не хочете уперто помічати.
Ми є народ! Землі окраса!
І дух наш вам ніколи не зломати!
2001р. Надія Таршин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2013
автор: Надія Таршин