Бентежать душу солов`ї,
П`янить духмяна ніч травнева,
Світліє розум в голові
Й злетіти хочеться до неба.
Де нам підморгують зірки,
Де місяць манить загадково,
Де я, мов птиця, залюбки
Ширяв би вільно і чудово.
Буденність, сіра і мілка,
Мені б уже не докучала,
А думка світла і струнка
Із солов`ями щебетала.
В травневих хащах уночі
Бентежив би вразливу душу,
Я б знищив розпачу корчі,
Та нині потерпати мушу.
31.07.06.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452710
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.10.2013
автор: Георгій Грищенко