Тонке естетичне відчуття
Відкриває нові грані всього світу.
Скрипкою виспівує життя
І підносить на нову орбіту.
Переповнює внутрішнє єство.
Перевтілення іде з глибин, з куточків.
І зника з душі бридке каліцтво.
Проростають доброти й краси росточки.
Крізь життя пробігла магістраль.
Шкода, що її не розвернути.
Скляр, поет, художник і коваль,
Кимсь одним я міг хорошим бути.
Розриваю серце на шматки.
Хочу встигнути більш доброго зробити.
Відлітають десь туди, птахи-роки.
Пізно й соромно у Бога щось просити.
Безпідставно клятви не даю.
І не прошу, навіть по потребі.
Та здоров'я в Бога все ж молю.
Батько й мама - охоронці-ангели на небі.
Філігранне естетичне відчуття
Грані мого серця відточило.
Споглядаю світ, немов дитя,
Так спокійно, гарно, ніжно й мило...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452566
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.10.2013
автор: Ukraine55