Серед сотень доріг
Вибираємо ми, та не ті,
І блукаючи в темряві вихід шукаємо.
Ким ми були, ким є ми у цьому житті?
Скільки спроб збудувати себе витрачаємо?
Але все ж ми самотні в самому кінці.
Серед сотень цих втрат
Про якісь ми шкодуємо,
Ну а потім приходить змиритися час,
Постарілі мости ми бездумно руйнуємо,
Не помітивши в дзеркалі погляд, що згас.
Серед часом провірених
Вірних знаходимо
І здобувши усе що хотіли в житті,
Вже у серці ніколи ми стіни не зводимо
Доживаємо в щасті відлічені дні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452558
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2013
автор: Цілковито незалежна