Не запрошуй, бо я не прийду,
Мені звичний куток не залишу,
Сивочолу самотню біду,
Мов дитину, присплю, заколишу.
Хай для тебе там краще ніж тут,
Бо й тобі свій куток наймиліший,
Та я маю життєвий статут
І не згоден змінити на інший.
Мені дивно так жити як ти,
Як на мене, то це не розумно,
Мабуть, згоди не вдасться дійти,
Треба жити самотньо і сумно.
На прохання твоє не прийду,
Я там жити ніколи не зможу,
А свою сивочолу біду,
Мов коня, самотужки й стриножу.
28.05.06.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452509
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.10.2013
автор: Георгій Грищенко