Місто укрилось туманом,
Ледь визирають мости.
Небо, на клаптики рване,
Кидає дощ з висоти.
Ранні машини блискучі
Воду мішають брудну.
Знову долини в багнюці,
Знову я їх не мину.
Як уже дощ цей обрид всім,
Хочеться теплих часів,
Й замість води, щоб у ринви
Сипалось листя з кущів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452433
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.10.2013
автор: Мірошник Володимир