Чому я, друзі, й досі не помер?
Тому, напевно, що ви завжди поруч.
Я славлю ім’я кожного тепер,
Ми всі гуртом дамо любому фору.
Чому я, друзі, й досі не помер?
Напевно, тому, що думки єдині,
Ми на землі, яка поміж озер,
Над нами завжди сяє небо синє.
Чому я, друзі, й досі не помер?
Тому, що кожного плече відчув часами,
А Ваше слово, як життєвий нерв,
Було тим словом, що ішло від мами.
Чому я, друзі, й досі не помер?
А через те, що просто хочу жити,
І кожен день – вівторок чи четвер,
Своє життя повинен я любити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452334
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2013
автор: Віталій Назарук