Незалежні від власних заводів,
Інородцям віддавши майно,
Розчиняємось серед народів
Й не жалкуємо – нам все одно.
Позникали колись так народи,
Бо чужинцям здалися в полон,
Ми з такої ж, як видно, породи
Бо для зайд в нас нема заборон.
Розповзаємось тихо по світу,
Хто в Канаду, а хто у Мілан,
Щоб прохати у долі привіту,
Танцювать під чужий барабан.
Й не згадаємо, певно, ніколи,
Що у нас Україна була,
Як діди ворогів побороли,
Щоби наша Вітчизна жила.
27.04.06.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452327
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.10.2013
автор: Георгій Грищенко