Я знаю: в кожного свої переконання,
По-різному сприймаємо буття:
Комусь для щастя треба три бажання,
А дехто бореться за право на життя.
Хтось переймається, що одягнути,
Тоді, як інший вибору не має,
Дехто вирішує: бути чи не бути,
А той, чекаючи, страждає.
Хтось думає, куди свій скарб подіти,
Як інший все на хліб складає,
Комусь у мріях сняться діти,
Тоді, як хтось їх у роддомі “забуває”.
Хтось купує речі срібні,
А іншому на хліб бракує,
Комусь, можливо, операції потрібні,
Тоді як інший зморщечки лікує.
Дехто житло не здатен оплатити,
Як інший три таких придбав,
А дехто змушений надворі жити,
Він у ряди злиденних став.
Дехто кілометрів сто пройде,
Щоб бабусі низько уклонитись,
А інший навіть трубку не візьме
Й на неї подумки буде сваритись.
І хтось цінує день, хвилину,
Тоді як іншому це згусток мрій,
А той надію покладає на людину,
Тоді як дехто – на комп’ютер свій.
Дехто другові не хоче руку дати,
Тоді як інший ближнім помагає,
Комусь важливо щастя мати,
Тоді як інший золото збирає.
І може хтось самотній на землі,
Тоді як інший друзів сотню має…
Усе так виправити хочеться мені,
Та нашу думку доля не питає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452089
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.10.2013
автор: Плюта Вікторія