Ти цілувала мене
В шию так,
Що поцілунки
Сягали нервових ганглій,
І між синапсами
Розливався
Дофаміновий терпкий
Коньяк.
Не такі вже
Гріховні
Десять заповідей
Із Євангелій,
Коли навколо
Суцільне море,
А серед моря
Єдиний маяк.
Так і мені:
Довкола
Жінок і жінок,
І гріх як застуда
Повітряно-крапельним
Грипом,
Зливи, туман,
Свинцевий із міста
Смог
Ховає в повітрі кулі,
Що ділять
Свідомість
Ситом.
І вміст отих куль:
Разом з порохом
Смола і слова,
Їдкий погляд
І наточений
Вістрям
Докір.
Болить голова,
Нереститься
Совість моя,
На камінні озер
Оголених в двадцять
Років.
То ж цілуй мене
В шию так,
Щоб попри
Течій,
Рибалок,
Доків
І сухогрузів,
Я дістався
Початку
Веретена,
Розмотав
Клубок,
І чекав тебе,
На сп'янілих
Кар'єрах
Грузії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452053
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2013
автор: ДжоніПол