Пробач, що від сліз вже вологі слова…

Пробач,  що  від  сліз  вже  вологі  слова...  
Душа  заховалась  під  стріху.
На  небі  -  ні  хмарки,  та  сонця  нема.  
В  полоні  печалі.  Зі  сміхом.
Вже  осінь  холодна,  я  хочу  тепла.  
У  світ  ластівки  полетіли.  
Чи  люта  буде  цього  року  зима?
Турбуюсь  про  душу...  не  тіло.  
Душа  десь  притулку  шукала  собі,  
І  гнізда  знайшла  ластів"ячі  .
Весною  вона  заспіває  пісні.  
А  зараз...  замерзла  і  плаче...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452034
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2013
автор: Гонорова пані