Навіщо, друже, нам горілка,
Коли є вдома мила жінка,
І є спокусниця сусідка,
Яка всміхається нам зрідка.
Горілка ж кидає у хащі,
Де гублять розум свій найкращі
І вже не треба їм нічого,
Окрім напитися хмільного.
Навіщо їм сім`я та діти,
Їм кайф у маренні зомліти,
Чи в бійці ніс у кров розбити,
А зранку знов горілку пити.
Не треба, друже, нам горілки,
Бо ми п`яніємо від жінки,
Горілка труїть душу й тіло
Й любов руйнує швидко й вміло.
29.01.06.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451750
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.09.2013
автор: Георгій Грищенко