1
Твій Голос чується в ночі.
Це ти до мене йдеш, Коханий;
Несеш мені Дух помочі
І серце Своє полум’яне.
Я цих хвилин давно чекаю,
Ледь стримуючи нетерпіння.
Не терпиться і я згораю
У полум’ї горіння.
Прийди, Коханий, не зневаж,
Торкнися вуст моїх медово;
На руку мою праву ляж,
Даруй любові Своє Слово.
А ніч вже світиться казково,
І ми в кохання світ пливемо.
Тумани стеляться бузково,
Звучить казковістю знов ремо.
2
Приветствую Тебя, о, Принц прекрасный.
У ног Твоих я тихо сяду.
Ты вновь со мною, Сокол Ясный,
Стихов даруешь мне плеяду.
Я речи слушаю Твои.
Они меня уносят к звёздам.
Твои стихи уже мои,
Подобно слаженным аккордам.
И нет предела их звучанью:
Вселенная Тобой полна;
Так, открываясь грань за гранью,
Бежит звучащая волна.
Прекрасен мир, тобой творимый,
Глаза мои – глаза Твои.
Касанья миг неповторимый
Божественной любви струи.
3
Прекрасні вірші і слова,
Наповнені Господньої любові.
Поеми вічної глава,
Як дань слов’янській мові.
З одного кореня зросли,
Їх цвіт – неповторимий.
Ці мови – древності посли
На древі роду зримі.
Слов’янських родів племена –
Народжені віками.
Та неоправдана війна,
Що вершиться роками
поміж племен і поміж мов.
Не буде оправдання,
Бо поміж ними Я – Любов,
І кожної визнання.
Та форму співжиття загублено в віках,
І кров’ю скапує поранене коріння.
За майбуття проймає страх:
Десь забарилося прозріння.
Ще міжусобиць йде війна,
Кінця не видно краю.
Човен потоне без стерна.
Отямтеся! – благаю.
Згадайте Слово Боже, ви.
Воно для всіх – Єдине;
Початок поетичної глави,
Що Духом Слова зриме.
Єднайтеся! Ви всі – брати!
І мови ваші – рідні.
Їх вам призначено нести.
Усі достойно гідні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450979
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2013
автор: Едельвейс137