Пам*ять береже старі листи,
Асфальт-сліди твоїх босих ніг...
Я заздрю піскам і каменям
по яких ти будь коли ходила...
Я заздрю всім у кого є ти,
У мене тебе нема
і я собі не заздрю!
Як можна заздрити жебракові,
Який вночі бачить пітьму
замість зір?
Нещасний та й годі:
Порожній.Ниций.
Темний-подорожній!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450849
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.09.2013
автор: Той,що воює з вітряками