Люблю коли сонце світить, а небо попереду синє від хмар,
Люблю сильно квіти, але переважно троянди,
Люблю поезію, прозу і серце що вкрите мільйонами ран,
Люблю твої коси, твій сміх і твої непоправні повадки.
Хай сонце стікає промінням по плечам твоїм,
Хай квіти будуть де й ти і навіть якщо не троянди,
Я серце лікую тобою, ти вибач, передусім,
Що я так люблю той твій сміх і твої непоправні повадки …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450752
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.09.2013
автор: Віктор Непомнящий