Винесіть
Мені
Вирок,
Цупкі Істоти Минулого,
Достоту
Я не
Знаю
Що відбувається
З моєю душею,
Достоту,
Я тягаю
За собою
Мішок
Зі своїм
Шкіряним
Тілом
До
Завтра,
Істотно,
Мене
Виллє
В дощі
Атаками,
Які
Насправді
Ніколи
Й не випадуть
Дощами,
Ні снігом
Чорним,
Ні темним
Голодом
Світло
Зачинили
У трюмі,
Залишили
допис
Пасмами
Незнищенної смерті:
«У даному
Випадку
Вона
Незнищенна»
Завтра
Стало
вже
Потягом
Загниваючим
Всередині
Горлянки
Я просив
Їх,
Як
Істота
Наповненості:
Благаю
Винесіть
Мені
Морок,
А
Д
Ж
е
я
вже
більше
так
не можу
я
в ж
е
б і л
ь
ше
т а-к
не можу
я вже
більше
так
не можу
я
в-ж-еееееееее
б-і-і-і-іль-ше
та-а-а—а-а-к
не мо-жу-у—у-у-
не можу!не можу!
Не можу! Не можу!
Не можу
Не мо-жу
Не мо-
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450678
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.09.2013
автор: Immortal