Я вірила в свічки і недогарки,
І клекотіло в горлі тепле «здамся»,
І так натхненно ти собі сміявся,
І ніч ріділа з часом і тепер,
Весь світ завмер.
І вересень. Відкрито
всі вікна в домі
Й дотемна дрижали
Шовкові штори.
Листя все кривилось
Зминалось
Плавилось
Не падаючи долу.
Зарано від своєї непокори
Втративши колір.
Вересень. Раніше
Вранішні барви неба пахли медом,
Ще вчора. А тепер таким завмерлим,
Здається світ.
Здається, він затих.
Весь світ завмер.
І на гілках осик
Уже зелене літо похололо
Усе на спад.
Усе не випадково
Іде на спад.
зупинка, крок, стіна.
І знову ніч без тебе на неділю
І моє листя скрючене злетіло
Бо я одна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450353
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2013
автор: NNNP