Все, що я міг написати
Я вже
Сказав
Тобі
Я волів
Би померти
В басейнах
З рибою
У якої
Замість
Серця
Сяйво
Бентежної
Зірки
Я волів
Би померти
У кризі
Маленьким
Маленьким
Конвертом,
Звісткою
Що
З нами
Рано
Чи
пізно
Все
Буде
Гаразд
Продовжувати
Існувати
Стає
Все болісніше
Й нестерпніше
Продовжувати
Існувати
Стає
Все болісніше
Й нестерпніше
Забуватися
Стає
Все
Важче.
Мої
Сльози
Дірявлять
Кометами
Обличчя
Зблідлих
Психлікарень
Герої
Такого
Собі
Нервового
Пост-панку
покличуть
Мене
На місце
Старого
знищеного
від
імені
любови
Короля
Що
Я
повинен
Зробити
Щоб
Цей
Дотик
Холодного
Металу
Залишився
Під
Шкірою
Пустотою
Останніх
Останніх
Що
Полягли
Що
Я повинен
Зробити
Щоб
Цей
Дотик
Холодного
Металу
Залишився
Під
Шкірою
Пустотою
О с т а н н і х
Останніх
Що
П о л я г л и
Що
[Я] повинен
Зробити
Щоб
Цей
Дотик
Холодного
Металу
Залишився
Під
Шкірою
Пустотою
Останніх,
Останніх,
Що
Полягли,
Й кістки
Й кістки
Їхні
О с і л и
К о л и с к а м и
Н і ч н и х
К о ш м а р і в,
Сплели
Світи
Для
Таких,
Як ми,
А,
Визначеніше,
Для
Таких
Я к
Я
Я не можу
Собі
Допомогти.
Мотузки
Затягуються
Густішим
Мороком
Навколо
Навколо..
Моя тінь
Горланить,
Моя
Тінь
Гамселить
Вже
Ледь
Теплими
Кулаками
Двері
Повільно
зачиняються
-[зачинаються]-
Ласкаво
Просимо
У
Відсутність
Смерті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450174
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.09.2013
автор: Immortal