Кохання у вікна двічі не стучить

   Невже  ти  ще  не  зрозумів,
що  осінь  наступила,
не  лиш  в  житті,  а  й  на  душі
кохання  відступило.
   Нема  більш  поглядів  м'яких,  
і  від  цілунків  не  п'янію,
обійми  стали  не  терпкі,
і  рук  твоїх  я  вже  не  грію.
   Не  сиплють  зорі  із  небес,
нема  чого  бажати,
ми  обоє  не  змогли,
кохання  у  руках  тримати.
   Дивились  в  сторони,  у  бік,
про  очі  навіть  не  згадали,
і  шепіт  чули  у  вухах,
та  як  могли,  його  ігнорували.
   А  зараз  що?  лиш  пам'ять  -  втіха,
єдине  що  змогли  ми  вберегти,
життя  коротке,  а  не  вічне,
кохання  у  вікна  двічі  не  стучить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450125
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2013
автор: Кетрінс