Як легко самим рідним нанести образу,
Не зрозуміти, не підставити плече
І розірвати щось невидиме, одразу
Чужими ставши, не відчувши, як пече
В душі і серці біль і розпачу, і втрати,
Не чути шепіт розуму: "Не поспішай.
Є час, щоб озирнутися і не брехати
Собі. Терпіння долі більш не спокушай.
Так легко самим рідним просто усміхнутись,
Поговорити, сівши поруч, віч-на-віч.
На рівному не важко впасти і спіткнутись,
Піднятись важкувато - ось у чому річ.".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449791
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.09.2013
автор: Радченко