Боги в Олімпі засідали,
Дівчат земних там розглядали:
Яка вакханочка чорнява!
Але, - спочатку була кава.
Сократ з Платоном аж побились,
Що першим в світі зародилось?
Яйце, чи курочка пістрява?
Але, - спочатку була кава!
Сім днів і сім ночей нестримно,
Арабіка лилась, розчинна,
І гуща землю покривала -
То кава всіх нас діставала...
Проснулись негри - й обімліли -
Коричневим зробилось тіло!
Ото була для них забава!
Але, - спочатку була кава.
В Марусі чайник закипає,
Кума у двері зазирає,
Сидять на кухні, розмовляють,
Гарячу каву попивають...
... Немає духу в пні трухлявім,
А лише - сіра порохнява.
Колись був дубом, ріс на славу,
Але, - спочатку була кава...
літо 2002 ( це не антиреклама, хоча не виключено).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44979
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.11.2007
автор: Микола Шевченко