Ще буває літня спека,
Серпень вже в минулім дні,
Та вже й осінь недалеко
Мчить на рижому коні.
Золотиста і багряна,
З прохолодним вітерцем,
Порядкує поруч з нами
Із зеленим вітражем.
Де ті фарби, що малює
Дні і ночі без кінця,
Що невидимо гаптує
Без ниток і олівця .
Раптом знов дарує літо,
Чи холодні ночі й дні,
Наступає гордовито
Осінь в рижому плащі.
Відлетів загін пернатих
Із полів, боліт, озер,
Ластівок нема край хати,
Шлях долоні розпростер.
Поспішають трактористи,
Щоб прибрать, засіять лан
В світлий час і в зір намисто
На наступний урожай.
То тумани напускає
У якійсь холодній млі,
Та дощами одаряє
Осінь в рижому плащі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449669
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2013
автор: Анатолій Сулим