Сонет 7


                                                                     У.  Шекспір  




На  схід  поглянь,  як  сутінок  спливає
І  вдалині  вогненний  диск  встає,
Все  на  землі  йому  хвалу  співає
Захоплено  і  ранок  настає;

Коли  він  знов  дорогою  крутою
Здіймається,  мов  юність,  у  зеніт,
Ми  стежимо  за  світлістю  святою
І  тягнемось  у  піднебесний  світ;

Але,  коли  він  втомлено  й  поволі
Лишає  день  і  йде  собі  на  спад,
Не  хочемо  поспівчувати  долі,
Ми  дивимось  усі  чомусь  назад;

І  ти,  якщо  не  віриш  небесам,
Переживеш  своє  полудне  сам.




                               (Пер.  з  англ.  Євген  Кіт)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449465
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2013
автор: Євген Кіт