Я хочу, щоб ми стали кошенятами.
Рудим та чорним, наче день і ніч.
На пташок і курчаток поглядатимемо,
а потім вляжемось мурчати. Аж на піч.
Нам подарують по строкатому клубочку
й покажуть пса, який на всіх гарчить.
Я лапи намочу десь у струмочку,
а ти мурчатимеш. Люблю, як ти мурчиш.
Ти виростеш до статного котиська.
Блискуча шерстка, довгі вуса, хвіст.
Й горіхового кольору очиська...
Ти знову прийдеш терти ніс об ніс.
А я все бачу у тобі коша руденьке.
Яке в зашийок мене ніжно так куса.
Якому я колись своє серденько
життів на дев'ять чесно віддала.
Ми станем кошенятами. Напевно.
Рудим та чорним, наче день і ніч.
Ти ж не вважаєш це усе даремним?
Деталі обговорим віч-на-віч. (15.09.2013)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449130
Рубрика: Присвячення
дата надходження 15.09.2013
автор: Олена Вєчканова