Мені здається, я тебе зачекалась,
Як пасажир без квитка зачаїлась.
Та ти знаєш, чекання - у радість,
І без тебе я вже не залишусь.
У цім світі вагонів і колій,
жити можуть де лиш голоси.
Я лишаюсь всіх страхів та фобій,
обіцянок, всіх клятв і краси.
В провожатої схлипів не буде,
Хоч поїхав ти й не дочекавсь.
Оці потяги, люди... Повсюди.
Так, я дам тобі ще один шанс.
Почекай на пероні, довірмя.
Я придбала в майбутнє квитки.
В мене двоє їх. Парой залишмось?
Знай, ти завжди зумієш піти... (14.09.2013)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449129
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2013
автор: Олена Вєчканова