Безмежним сумом в серці розливались
Невиражені словом відчуття,
П'янким туманом тихо розтікалось
По венах невідоме почуття.
Думки в безладнім хаосі кружляли,
Мов бульбашки у келиху з ігристим.
Та як їх вгамувати - я не знала,
Лиш чула в серці щось безмежне й чисте.
І лячно було всьому дати назви,
Тому їх і тепер ще не існує.
Та не складаються в картинку дивні пазли,
І лиш твій голос тугу цю тамує.
Тут логіка складає свою зброю,
Здоровий глузд беззахисно мовчить.
Лиш серце, переповнене тобою,
На мові невідомій щось кричить.
02.02.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448624
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2013
автор: Таня Кириленко