вогняний дощ, бо, бо, бо-г. .

Не  до  конца  закрыли  двери
Механика  содействия  проста
Надбавки  за  потери
Найдут  других  возьмут  запасы
Седых  волос,  морщин  лица  
И  неспособность  драться!!!  

Я  вижу  землю  –  нас  там  нет
Небо  затянуто  пеплом  и  пылью
вокруг  умирают.
Я  вспоминаю  только  вспышки  свет
Я  знаю…  
                                                         Василий  Переверзев


Онде,  там,  я  на  краю
Спечених
Сонць,
Уяви
Собі:
Сонце
Спеклось,
Сонцю
Теж
Буває  
Гаряче

Я  горю/
Ось
Ще
Одна
Метафора:
[Я  вогняний
Дощ]

Я  спалюю
Самого
Себе,
Своє  маленьке
Нікчемне
Тіло.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448505
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.09.2013
автор: Immortal