Зітре помаду, змиє сліди туші
Одягне теплий светр до колін
Заварить чай, зігріє мокру душу
В камін підкине декілька полін
На стіл дві чашки знову так як завжди
Спокійний погляд в простір за вікном
Ще тільки ніч і так до завтра
Він знову поряд сяде за столом
Ті самі очі, погляди і жести
Все те ж тепло, що гріє уночі
Такі ж широкі чоловічі плечі
Та сама чашка чаю у руці
Заправить локон, що спустивсь на щоки
Поправить рівно чайник на столі
Все та ж душа, а стільки років
Все ті ж слова, та вже німі
Залишить запах спогадів в кімнаті
Доп’є свій м’ятний шоколадний чай
Вона не встигне в нього запитати
Він знову прошепоче їй «прощай».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448117
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2013
автор: Rika Markus