Сьогодні, себто ,[ніколи]
Я приніс листок взятий
З Дерева Життя
Кишенькового Буревію Смерті.
Листок
нагадував загустілу,
з’юджену кров.
Тому
що,
він був
червоний
Та й завтра, себто, [ніколи]
я зрозумію: що кістки
мої
зсередини
теж червоні,
просто
багряні,
просто
невдоволення
лл’ється
Садами
Минулих
Сточених
Крил
Божевілля.
Коли
летів
Донизу,
в саму
гущу
Пекельних
Сотворень.
Втратив
Шкіру
із
Правої
Руки
Вона
перетворилась
на
Піщаного метелика
І злетіла
Чорними
Хмарковостями
Геть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447961
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.09.2013
автор: Immortal