Не бажаючи вчиняти втечі
Ігноруючи обридлі речі
Пам’ятай всі причини відчаю
А душа хоч не хоч буде вічною
Боячись відчинити себе
Не сповідуючи сповідей по суті
Щось не знане кудись веде
Але руки і думки мов скуті
Розчиняються двері , розбиваються вікна
А воно все тужніш пече
Зачерствіла буденність витає обридла
І нестримано час тече
Не соромлячись власних дій
Кожну мрію , як власну дитину
Колихаєм в любові своїй
Але ж знов само втечу вчиню
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447687
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2013
автор: Андре Ільєн*