Судилося-то знайдеш й без адрес.
За сотні кілометрів поміж нами.
Вважатиму я чудом із чудес
Кохання поміж нашими роками.
Кохатимеш?Я більше,так і знай.
Не сперечайся більше ти зі мною.
Лиш Янгола ти серденько благай,
Щоб не обходив в нічку стороною.
Коли мене нема-цілує він
Тебе на нашім ліжечку до ранку.
Лягай ти спати,Сонечко,не стій.
Вікно зачиню і стулю фіранки.
Судилося?І ти мене знайшов.
Не треба ні адрес,ні телефону...
Тільки чому ти дуже довго йшов?
Я не віддам тебе уже нікому...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447453
Рубрика: Присвячення
дата надходження 05.09.2013
автор: Відочка Вансель