Чому я досі думаю про Вас?
Це може просто осінь нагадала.
Дивіться,що несе-дванадцять тайстр.
Дурненька,наче рік вона збирала.
В одну наклала стоплені сніги,
Перетворивши їх тепер дощами.
А в другу натрусила всі листки
З лісів старих...Та що там поміж нами?..
Я досі ще цілую Вас в думках...
А осінь тягне тайстри через ріки.
І в наших знов заплутується днях.
І руки наче в старої каліки.
Та не тягни.Замало тобі трьох?
Де ти набрала місяців дванадцять?
Залиш нас на ніч,та молю,лиш вдвох.
Хай мрії мої осінню здійсняться...
Чому я досі думаю про Вас?
Чому дрібниці на шматки рвуть душу?..
А це кому букет чарівних айстр
У старій тайстрі?..Я вас не примушу
Мене поцілувати.Та вже йдіть.
Хай осінь тягне все сама.Хай носить.
Ви не любіть,мене Ви не любить,
Та серце вашу душу чомусь просить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447444
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2013
автор: Відочка Вансель