Щоденно в молитвах благаю
Провини простити мені,
Душевного миру бажаю,
Щоб згинули думи сумні.
Провини мої посплітались,
Як змії, у чорне кубло,
У душу мою повгризались
І спокою як не було.
Жалкую – провин не злічити
І виправить їх не дано,
Так важко непрощенним жити,
Штовхає сумління на дно.
О, Боже, прощення благаю,
Не гарні думки і діла
Скоріше забути бажаю,
Душа щоб моя ожила.
27.02.05.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447103
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.09.2013
автор: Георгій Грищенко