Хоча б раз побачити щось неймовірне, і збожеволіти,
Відійти від цього світу логічно, щоб поневолило,
Перейматися різним дурницям, наприклад: повіями,
Щоби смерть була нестрашна, а сумління провіяні …
Хоча б раз побачити щось містичне, зрозуміти що ми не одні у всесвіті,
Що там є також життя, цигарки і робота,рутина,
Вони там так само навчаються, потрапляють в всілякі пригоди,
Поговорити з Наполеоном, Хемінгуеєм і Адольфом Гітлером.
Левітувати у своїх фантазіях ніби на аероплані,
Політати в НЛО, ніби їздити на велосипеді,
Пірнути у глиб океану, відчути його таємниці у себе в ванній,
Виступати на публіці, виступати на великій, малій і середній сценах.
Мені тільки побачити б янголів, погладити їхні крила,
Уявляти себе іншим, відійти від цієї реальності,
Повірити в чудеса, повірити в те ще й у мене є сила,
Повірити в все, але це вже формальності …
Мені тільки треба зійти з розуму, так само як на зупинці з трамваю чи потягу,
Зупинитись і відпочити від цього шаленого руху,
Мішати напої які в основному алкогольні, які в основному і є руйнівниками мого всесвіту,
Мені б тільки раз, тільки раз, перевести трохи духу …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446785
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2013
автор: Віктор Непомнящий