Усе як по нотах із переливами,
Життя відіграло акордів дві третіх.
Третину стривожено співом щемливим -
Досвітніми піснями, що в очереті.
Та вітер зірвався, кінь нестриножений,
І хвилями стерті слова про кохання.
Невчасність стихії - між нас огорожа
і часом ворожим, підперта мовчанням...
Якась неузгодженність небесного дива -
Нас поєднала монолітність бар`єра...
Знаю - народжена бути щасливою,
лише на віддалі,
без мене,
окремо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446608
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2013
автор: Олександр Деркач