ці
Гойдалки завжди відбуваються
Чиєюсь
Відсутністю.
Малюк
З очима
Царя
Ентропії
ці
Гойдалки завжди відбуваються
Чиєюсь Відсутністю.
Малюк
З очима
Царя
Ентропії
Мускулатура
Землі
Проламує
Череп
Сонця
З
Невідомим
Забарвленням
Очей
[є мірою безладдя, присутнього в системі.]
Я міра безладдя присутнього
В системі
[У самочинних процесах, які протікають
в ізольованій системі
ентропія
зростає]
отже
моє
тепло
нікуди
не зникає,
нікуди,
нікуди
не зникає,
а
впевнено
глухо
й самоприречено
стікає,
згортає,
а, отже
вливається
в вулкани
схованих
кілкованих
зорями
кіл
інколи
ці
вулкани
вибухають.
Птахами
назовні
Місяць
продирає
ледь
чутні
пасиви
моїх
відображених
ніг
віддаляються
моря
віддаляються
океани
зачиняються
двері
світло
вже
вкотре
вибухає,
якщо
настане
Теплова
Смерть
Всесвіту
чи
Вистачить
Мого тепла
ці
Гойдалки завжди відбуваються
Чиєюсь
Відсутністю.
Малюк
З очима
Царя.
Ентропії
Покидає
Свій
Затишний
Маршрут
Поневолення,
Розгойдуючи
Гойдалку
Йде
Геть.
Йде
Ге-.-.-.-ть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446566
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.08.2013
автор: Immortal