Здраствуйте,
Механізми
Білі,
Механізми
Чорні
Не хочу
Мати
Нічого
З вами
Спільного
Здраствуйте
Люди
З
Цими
Механізмами
Всередині
Душ
Нічого
Не
Хочу
Бачити,
Нічого
Не
Хочу
Чути
З ваших
пусторозітнутих
Вуст
Мені
Вже
Не сняться
Санітарні
Вузли.
Мені
Вже
Не сняться
Ніякі
Сни
Бо
Я
Скакаю
Батутами
Вічності.
В
Холодних
Просторах
Вічного
Нескінченного
Космосу
Набагато
Тепліше
Ніж,
З
Краю
Прірв
Ваших
Збляклих
Сердець
Згасайте!
Гасіть!
Згасайте!
Зникайте!
Байдуже!
Світла
Немає.
Світло
Творить
Пес,
Що сидить
Глибоко
В архіпелагах
Моїх
Кісток.
Світла
Немає
Світло -
Величезна
Тварина,
Що дохне
Викидаючи
На поверхню
Слину повернень
Архаїчних
у ваших
Нікчемностях
Пропливає
Смердюча
ковдра,
З ваших
Слів
Випливає
Істина
Істина.
Саме
Так.
Істина
Істина
Така:
Ви
Всі
Здохнете
Не
Доживши
Навіть
До першого
Снігопаду:
Коли
Спуститься
Опівнічний
Тигр
та
Впаде
Перша
Зірка
Зі зворотної
Сторони
Шлункових
Марень
Неба.
Та проте.
Сонячне
Оплакування
Ваших
Гріховних
Колисок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446529
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.08.2013
автор: Immortal