Програвши в бою з смертю й дико втомившись,
Ви збліднувши серцем пішли із життя...
Всю силу згубивши у надважких "війнах"
Полинули ввись до Земного Творця.
Вас раптом не стало у цім людськім світі:
Ви більше не ступите на землі крок,
Ви більш не відчуєте теплоти літа...
Хвороба ввіп'ялася в нирки кілком!
Тебе прошу,Боже,прийми його душу,
Свої теплі руки назустріч відкрий
І біль забери в сім'ї...Щоб не загуснув!
Ти їхню скорботу у душах зціли.
Тебе прошу,Боже,Ти висуши сльози,
Що дикою річкою рвуться з очей.
“Прийми його душу”-в молитві попросим...
Прийми ж ці прохання у своїх дітей.
Ви в пам'яті нашій залишитесь завжди.
Запалимо свічку із вашим ім'ям,щоб Бог піклувавсь...
Тихим світлом лампади
Освітимо зустріч з небесним життям...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446317
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.08.2013
автор: Христина Рикмас